Цього разу наш Вечірній кінозал відбувся у рамках Національного тижня безбар’єрності, що нагадує: безбар’єрність — це не про "інших", це про кожного з нас.
Безбар’єрність — це не лише про доступність. Це про людяність, гідність, справедливість у щоденному житті. Це про те, щоб кожен почувався прийнятим, почутим і потрібним. Ми переглянули глибоку й зворушливу анімаційну стрічку про хлопчика Яна. Через хворобу він змушений пересуватися на візку, але в його серці живе палке бажання бути частиною дитячого колективу. Уява допомагає йому на мить стати ближчим до мрії, та реальність знову повертає до стіни нерозуміння й відчуження. І саме рука підтримки, простягнута з боку однолітків, змінює все. Бо бар’єри існують доти, доки ми їх не руйнуємо — повагою, розумінням, щирим бажанням бути разом. Цей сеанс став ще одним підтвердженням: спілкування потрібне кожному, а відчуття приналежності до спільноти — це базова людська потреба, незалежно від обставин. Дякуємо всім здобувачам освіти, хто долучився до перегляду та обговорення. Продовжуймо творити світ, у якому є місце для кожного.